понеділок, 9 січня 2017 р.

Тим Хто Вбиває Себе

Самогубство

     Омах вибуху вирвався із вщент набитого пасажирами автобуса розметавши шмаття із тіл скла і куснів авто навзбіч. Насолоди він, як раніше бувало, не відчув від зробленого ним. Проста  буденна  робота, яку усі вважали щось на кшталт  прибиральника . Звичайна робота   м’ясника - солдата,  від  якої  йде нудьга, омерзіння і зневага.
     Вимушений убивати не ворожих солдат, а  звичайнісіньких
 „ громадських”,  сусідів  .
 Хе , це ж таки-так, який ґвалт і метушня.
 Палестинець уже завернув у порожній провулок аби як завше зникнути. Пилюка поволі осіла, а полум’я  навпаки пожирало порваний автобус смакуючи їжею. Знайомий до болю ледь  чутний стогін і плач, що линув від нього, голосіння по первій хвилі оглушив старого. Він здригнувся і увесь зігнувся немов від страшного болю.
     Айгуль !  Там, впереміж із невірними ізраїльтянами вона. Нестямний завернув назад полетівши на голос. Страх і біль повзли зміями у серце зачавши заразом гризти по шматочках підкусюючи  пеклом.
     Дочка була жива, хоча зранена, але все ж жива! Ондечки, ось тут. Агуль підповзла на побитих ніженьках до коханого, била у його непорушне серце, плакала, кликала над ним, цілувала, будила. А юнак горілиць лежав на бруківці не мигаюче уставившись  остікленілими  очима у хмурне небо, нечутний до її благань і сліз. Смерть скувала його вбите вибухом тіло, забравши від неї його душу. Батько похолов від жаху, ставши ще більш старішим на десяток літ, так і стояв над ними монументом, дивлячись на витвір своєї  роботи
     Поруч дитяче личко застигло у беззвучному плачі, мама, що у зупиненому леті намагалась обійняти малу, шматки тіл, калюжі,  п’ятна    крові  навсібіч. Він ніколи не навідувався до своїх мішеней. Чув, як ворушиться чуб на його сивочолій голові.
-З дороги!
Його відштовхнули вбік. Палестинці-санітари та ізраїльтяни-медики метались між забитими   на смерть та ще живими людьми, серед яких і правовірні, так і ненависні гяури –євреї.
Він убив не їх, не зятя, що мав сьогодні ним оце стати, не дочку. А умертвив самого себе, свою гординю, своє серце, своє майбуття, залишаючи натомість порожнечу. Вони – палестинці , увесь цей час убивали і самих себе!
Нерозум тих хто йде   в прірву. Серце старого вояки не витримало болю і зупинилось. Грузне тіло важко опустилось поруч з померлою дочкою.
     Десь недалеко ще ухнув вибух, ще десь там в Іраку  гахнуло”, у Індії „ рвонуло ”, у Чечні –   повбивано  людською   бездарністю ,  ненавистю  до самих себе самогубців, родин, сліпих мертвих „ Ідолів  –іуд”. Принесення жертв Сліпій  Жадобі  Смерті  Ідіотів.









Suicide

     Ohms explosion broke completely stuffed with passengers of the bus body armor swept glass and pieces navzbich car. Pleasure it previously happened, he felt made from it. Simple everyday work, which all saw something like a janitor. Normal work butcher - a soldier, which comes from boredom, omerzinnya and neglect.
     Forced to kill, not enemy soldiers, and ordinary
 "Public" neighbors.
 Heh, it's the same, so that screaming and fuss.
 Has brought the Palestinian in an empty lane to disappear as always. The dust slowly settled, and vice versa flames devoured the bus torn savoring food. Familiar to the pain faint moan and cry that rained on him, mourning for the First Wave stunned old. He winced and bent as if all of the terrible pain.
     Aigul! There interspersed with unfaithful Israelites it. Poletivshy brought the heart-rending back to voice. Fear and pain snakes crept into the heart began at the same time to chew the pieces pidkusyuyuchy hell.
     The daughter was alive, though wounded, but still alive! Ondechky, here. Agulo crawled on to nizhenkah beaten favorite, beat in his motionless heart, crying, calling on him, kissed, awakened. A young man lying face up on the pavement not blinking ustavyvshys ostiklenilymy hmurne eyes in the sky, inaudible to her pleas and tears. Death bound her slain body of an explosion, taking it from his soul. Father poholov horror, becoming more a dozen years older and was monument over them, looking at the piece of work
     Near baby face frozen in silent mourning, mother, that stopped LETI tried to embrace small, pieces of bodies, puddles of blood Spots navsibich. He never dropped their targets. I heard a moving forelock on his gray-haired head.
-With The road!
He pushed aside. Palestinians and Israelis, nurses medical rushing score between death and even human beings, including the Catholic and hated Gyaur -yevreyi.
He did not kill them without in-law, who had now become this it not a daughter. A slew himself, his pride, his heart, his future, leaving a void instead. They - the Palestinians all the time and killed themselves!
Foolishness of those who go into the abyss. The heart of the old soldiers could not stand the pain and stopped. Get stuck hard body sank near dead daughter.
     Somewhere near uhnuv another explosion still somewhere in Iraq "hahnulo" in India "rushed" in Chechnya - killed human mediocrity, hatred for themselves suicides, families, Blind Dead "Idols -iud." Sacrifice blind greed Death idiot.






неділя, 11 грудня 2016 р.

Тєрпілам...

Жарина   Згасла
в  Ілловайську...

Убив  її не
наш  царьок


Залишились  Тєрпіли,
стадо


" раби   -  не  ми,
ми  не  Раби "?

і  так    аби -



знов  не  воскрес

Холодний  яр

в  Душі  Народу -



нам  лиють  " ЗМІ "  - отруйну
воду.

В  нас не  Війна
а  те  -
 "ато"


Не  може  бути
ворогом
Країни -
Бізнерпартнер...

як  павутиння
павутина
із  Плісняви -


Кругом  Вона -
Стара  Система

( далі  буде)







вівторок, 6 грудня 2016 р.

Подорож Характерника.

Несамовито  ,  як  риба  що  потрапила  на  сходіл ,  хапав  ротом  повітря.
В  вирячених  від  жаху   очиськах читався    неймовірних  страх.


Козаки  ще  тісніше стиснули  своє  коло  натовпу  що  обступило  Характерника.
Хортиця  ще  спала.
Тілько  як  день  минув  коли  козацтво  повернуло  з  "туристичного"   походу  на  Крим, Московію ,  гуляли  в  Ляхів ....


Лише  невеличка   їх ватага   зібралася   печери  -  хатинки  дивакуватого  старого  .


Характерник   "Повернувся"   зі  своєї    ПОДОРОЖІ    ДУХА.

- ну  як  там ?  златав  у  майбутнє ?
-  і  не  питай -  ледь  розум  не  втратив





Я  там  не  довго  був.
Аби  не  вкидатися  в  око -  напялив  на  себе  те  лахміття  що вони  носять.

Київ  не  впізнати  -  міняйли, лихварі , торгівці  ,корчмарі   зпаскудили  Святе  Місто ,  всіяли

генделиками, корчмами....
та  хочаб напої  були   -  а  то  труять народ  ядом  

Те  ,  за  що  в  нас  карають  батогами ,і  садять  торгівців  на  палю -
там   це  Законно  і   тамтешній  гетьман  (теж  -  з  лихварів - торгівців)
їх  всіляко  захищає .
мовляв -  Труїть  ,а  то  і  так  тих  волоцюг  багатсько , о.

Навіть  Софію -  перетворили  на  атракціон.


Замість  Бога  -  в нас  там  нова  Віра -   Бізнес.

На  покуті   нові  "ікони"   - Обрамлені   ідоли -  Долар  і  замість  Пресвятої  богородиці -  Євро.

Секта  торгівців,  повій. злодіїв, зрадників, іуд , лихварів,  міняйл -  називаєтся  ДЕМОКРАТІЯ.


 І  ця  секта  навязала  нашому  народу  цю  Віру,  панове!

Бо ж  відомо  що  Стадом  Легше керувати  аніж  Особистостями .


Громади  як  такої  немає , є  ,  як  вони  себе називають  -  " тєрпіли" , стадо споживачів.


Замісто  Твореня  , СПіву,  Культури -  там  ....як  воно ,а  -  ШОУ для  стада.




Освіти  теж  немає  (освіта -  "освітлювати  шлях") -  замість  освіти -  фабрики , в  яких  Штампують  Клони ,вироби



І   повсюдно  -  Ідоли  некромантів......





Далі  буде.


субота, 24 вересня 2016 р.



Ми ніц не можем
відірватись  від  пупка, 
як  ті
ми  пявки -
жлоктимо  отруту


яку  нам втюхують
як  руту.

І  сіє  розбрат
те  гниле  корито
розплодюючи  гниллю
свій   Совок



Навязують   як  той
клубок
нам  Іноземці
через  Раду
свою  Волю.

І доливають  
повний  жбан
отрави-


Гризітся  в  сурогаті  "віри"
Де  Ельдорадо - вирій
є міфічний  iustus.......



Бананова  "республіка"
і  сировинна  база.

тому  і  збоченую  віру 
 нам  суюють


БезДару   нам
тлумачать
що  нема  Заміни
Совковій  Раді

Вона  як  Благо
і  пропащі
ми


коли   чомусть
не стане  Ради..




Борделю   потаскух -
партійок
Їхній  сутинер 
все  скалить  зуби


Той  БІСзнес
лізе  крізь  щілини
бюджетного   корита



і  отруїв  вже  Раду....







Вєрховний  совєт  Урср.






Ми ніц не можем
відірватись  від  пупка, 
як  ті
ми  пявки -
жлоктимо  отруту


яку  нам втюхують
як  руту.

І  сіє  розбрат
те  гниле  корито
розплодюючи  гниллю
свій   Совок



Навязують   як  той
клубок
нам  Іноземці
через  Раду
свою  Волю.

І доливають  
повний  жбан
отрави-


Гризітся  в  сурогаті  "віри"
Де  Ельдорадо - вирій
є міфічний  iustus.......



Бананова  "республіка"
і  сировинна  база.

тому  і  збоченую  віру 
 нам  суюють


БезДару   нам
тлумачать
що  нема  Заміни
Совковій  Раді

Вона  як  Благо
і  пропащі
ми


коли   чомусть
не стане  Ради..




Борделю   потаскух -
партійок
Їхній  сутинер 
все  скалить  зуби


Той  БІСзнес
лізе  крізь  щілини
бюджетного   корита



і  отруїв  вже  Раду....






вівторок, 2 серпня 2016 р.

Українське Слово

Найголосніше  каркне
бездар
І  лицемірнії  слова
польются   медом  із  екранів
як  крокодиляча  сльоза..


його  любов
до  України
і  та  "турбота "
про  книжки

Як  він ,  буцім - то
Слово  рідне
сам  піднімає  із  руїн..

Тільки  чужинським
секенхендом -
То  "гарі  Потер " , то
москаль...



Хоча   вони -
"на  Українській"



нема  ж  бо
в  нас  своїх  творців ?




О,  небосяжні
"олімпіси" !

Що саме  ті  -  без  ТАЛАНУ
Творця,
Без  Дару...




Залишились ..

Бо  так  
приситились
Життям



Все  ж  розміняли
Божий  Дар
на  іллюзорну  Ману  Слави





І  Тулубами, рабами
стали
і  низько  так  ото
ви  Впали





Заради  віл і  цяцьок  дорогих.





І  не  пускати
конкурентів
( отих  що  Дар
 свій  бережуть)




Хоч  не  Творець
уже  -  а  копір
клонує  копії  (чужі)



Все  Возвеличує
свою  пиху
мов  -  він  творець .






четвер, 30 червня 2016 р.

Партійний бруд

"Партії" -  як  бруд 
аж  так 
багато
Бруду..

Чиїсь  то  ноги
набруднили..



Для  піпла - з  бруду
ліплять  "ідол" -


завмісто  бога -
нам  " Спаситель"..


а  для  Розваг 
(не   бачим  Сором 
за  ширмою   гулянок
"Ради")

(далі  буде)