вівторок, 20 жовтня 2015 р.

Мовчання мертвих сіл

Держава


Мовчання  мертвих
сіл
Їх  тишина
І  гупання  у  скронях
бездарних  «будівництв»
Столиці

Що   «кров»
від   Серця – сіл
всю   відібравши
Їх  умертвляють
заразом -  й   життя.


А  лиш   фурункул –
та  Рада
що  жере   Ресурси
натомість  хворобить
кров   розбратом
кольорів.


Чиряччя – депутати
Тіло   по обсівши
Жбурляє  в  кров
насіння   ворожби.


Відходи – шлаки
ці  АЕС
як  завше з Плоті
не  виходять


Бо  закупорило
запором
Із – за  дурної
голови.


Ілюзією   безпечності
енергій


Що  шлаки  гноєм
гріють   нас
в  собі
всередині  у  Тілі.



Той  гній   вбиває
нас   повільно
І   Організм
із – за  них
усіх   гниє.


А  кров,
оту   що  ще
Жива  і  Творча
всю  голками  Бездарності
переливають  у     чужі
такі ж  Тіла


Але  могутні
бо   ворожби
у  них   нема.



І  лиш   Голова
у  нас  ще  Жиє
Та   Чиряки
аж  розжиріли


Ті  самі  що
шістнадцять  літ
повиростали   на   крові.


І  с  Тіла  сходити
не  хочуть

Що  не здоровеє
було
Аби  воно  і  не  буяло


Бо   сь   не  стане
Чиряків


Очиститься  від    Гною – станцій
Бо    запрацюють   Вітряки
І   Сонця  сила   воскресить
Навік   затихнуть   Хижаки.







Явленя вини.

Явленя  вини.
(молитва)


Свароже  милий
на  діток  своїх
Боже, не гнівись.
Віками,господи
Вклоняємось  Чужині
тому  і  чубимось
та  б*ємось
як   дурні.

Ладо, немає
ладу  у  твоїх
дітей.
Родина   слабне
І   корінь  Роду
Згниває, сохне
затрухяє
Що  й  Цура
відігнали
лиш  Пек  унас
залишився  зекарський
та  чужий  язік.


Ярила   хмарами
самозневаги
бо  ж  ми
зачадили   огидою
спаплюжили  себе.


Бредня  і  лжа
замісто  Істини
своєї
і  гаддя   таті
замість    братів
чи  друзів.

вогнище  згасає
а  ми  греземось
на  втіху  радощів
Поганих  Лиха
тих  рабів.





понеділок, 19 жовтня 2015 р.

slavery

Cattle.
(Poem)
AND
As always
We folded back
To get out
masters
Whose is this?
Let no matter
Or Muscovy
or Yankee
What we
it is without them
no one without Mr.
we are on the shoulders.
For camping it
we have no heads
Therefore become
on your knees
To make it easier
was all the masters
on the backs
the "horses sit."
And lackeys - judas
humble us
for those bridle
color
So owners
lead.
And so that less
We buzzed
not so freely
were
Our beloved Masters
with uzdoyu
one gag "trohtsvyetnyy"
mouth closed.
Our Judas
We wash
mud
with toilet
our neighbors
"Toilets".
So happy
because dirt
as svyaschennyiyiy
water.
we are told:
- Cattle you!
- We rednecks.
Not hodymosya
we are Masters
For so vonyayemo,
and "barn"
Instead of mind and
spirit
as we rot
overgrown.
So who is it
will
O you
although yesterday
Owners in?
I I
And to have
does us
not boring
come up to us
"People"
"Ruthenian"
(Those that Transcarpathia)
Although we are
Rusyns all.
Peter stole
Bloody title
to vozvelychyt
Savage
Trykolir - flag
in Europe
at the same time umyknuv
eagle.
And the Ukraine-Rus
petite
Because we obmizerily
all.
To us was
less
for us to reinvent
"Ruthenian".
And those are the "harassment"
yazika
For our tongue
had not died.
We break
and quarrel.
A Puppet
tsvitastyh
slavery?
Oh, no - "in the arms"
until yesterday
savages.
What is the swamp
Slumdog out
bringing to us
their kings.

Худоба.

Худоба.

(Поема)
I
Як  завше
ми  зігнули   спини
Абись   вилазили
пани


Чиї  то?
Хай,  байдуже
Або   Московії
чи   Янкі


Які  ж  то   ми
то   є   без  них
ніхто   без   пана
ми  на   плечах.



Бо   сь   то
не   маєм   голови
Тому  й   стаємо
на   коліна



Щоб   легше
було   тим   панам
на     спинах
у  «коней    сидіти».


І   холуї – іуди
нас   покірних
за  ті   вуздечка
кольорові


До  сих   хазяїв
приведуть.



А   щоби   менше
ми   гуділи
й   не   так   свобідними
були







Пани   нам    любі
із   уздою
той   кляп   «трьохцвєтний»
рот   закриють.


Іуди    наші
нас   помиють
помиями
із   унітазу
сусідів    наших
«нужників».



І   так   щасливі
тому   бруду
немов   священнїїй
воді.



нам    кажуть :
-  Бидло   ви!
-  Ми   бидло.


Не   годимося
ми   в   Пани



Бо   так   воняємо,
й  «хлівами»
замісто    розуму   і
духу
ми   як   гниллями
обросли.



Так   хто   ж   то
прийме
тебе   рабе
хоча  й   вчорашній
в   Хазяї?










I I


А   щоб   вже
зовсім   нам
не   нудно
придумали   для   нас
«народ»


«Русинів»
(Ті що  з    Закарпаття)
Хоча   то  ми
Русини  всі.



Украв   Петро
Кривавий   назву
щоб   возвеличить
Дикунів


Триколір -  прапор
у  Європи
заразом   умикнув
орла.


І   стала   Україно-Русь
маленька
Бо   обмізеріли   ми
всі.



Аби    нас    стало
менше
для   нас   видумують
«Русинів».



І   ті, ті  «утиски»
язіка
БО   наш  Язик
іще   не  здох.



Порвати   нас
і   посварити.




Через   ляльок
цвітастих
в  рабство?



О,  ні – « в    Обійми»
до   тих   вчорашніх
дикунів.


Що    із   болотних
нетрів    вийшли
несучи    нам
своїх   Царів.